Друзі, пам’ятаєте, як наприкінці лютого цього року медіа писали про «ЧВК Рьодан»? Із новинних заголовків складалося враження, що в Україні виникла нова молодіжна субкультура, точніше ― досить небезпечний та агресивний рух «ЧВК Рьодан». Чи насправді це так і чи існують докази, що такий рух взагалі існує, ― з’ясуємо факти спільно з «Детектор Медіа».
Що таке взагалі «Рьодан»? У Японії з 1998 р. виходить манга художника Йосихіро Тогасі під назвою «Hunter×Hunter» («Мисливець на мисливця»). Це історія підлітка, який шукає свого батька. Події відбуваються у вигаданому світі, де у головного героя є вороги, зокрема — кримінальна організація «Бригада фантомів», що японською звучить як «Геней Рьодан». У ній 13 членів, кожен із них має свій порядковий номер на одязі та зображення павука. У манзі члени угруповання — це герої-бунтарі, які не визнають будь-яких правил.
То з чого ж усе почалося? 22 лютого в московському ТРЦ «Авіапарк» фани аніме посварилися з іншою групою підлітків. Виникла бійка, під час якої підлітки у спортивному одязі програли дивакам із довгим волоссям та зображенням павуків на одязі. Відео бійки поширили соцмережі, а переможці сварки в той же день «по приколу» перейменували свій телеграм канал у «ЧВК Рьодан», а вже за кілька днів десятки, навіть сотні каналів узяли собі таку ж саму назву. Тим часом у коментарі під відео «перемоги павуків» прийшли коментатори, які оголосили на «павуків» полювання. Таким чином, у всій росії почалися бійки підлітків у торгівельних центрах, але не існує доказів, що об’єктами агресії були підлітки з «Рьодана».
Як «Рьодан» прийшов до України? Одразу після 22 лютого та поширення відео з бійкою російських підлітків, в телеграм-каналах почали з’являтися десятки груп із назвою «ЧВК Рьодан» (до речі, найбільший на початку березня нараховував 2,1 млн. читачів/-ок, але насправді ще до 01.03.23 р. він називався «Свіжак» і публікував треш-контент із відео про побиття та приниження російських підлітків та новини про російських блогерів/-ок). Більшість інших каналів так само перейменувалися винятково через «хайп» на темі, заради збільшення кількості підписників/-ць. Крім того, ця тема популярна також у тіктоку: зараз відео з хештегом «Рьодан» має майже 280 млн. переглядів, але до 20 лютого відео за таким тегом не знаходилися.
Що ж говорять про цей інформаційний феномен українські експерти/-ки? Медіаекспертка Альона Романюк зауважує, що до 20 лютого гугл не видавав згадок про «ЧВК Рьодан» або «рух Рьодан». Також вона помітила, що начебто українські телеграм-канали «Рьодана» здебільшого постять фото/відео бійок саме з росії. Ба більше, українські ЗМІ пишуть про «Рьодан» як рух проти «вихідців з Кавказу», що для України зовсім не актуально. Дослідниця вважає, що в Україну «Рьодан» прийшов саме з російського тіктока, але навряд чи є організованим рухом. Однак його можуть використовувати задля маніпулювання українськими підлітками.
Деякі експерти вважають, що «ЧВК Рьодан» — це спецоперація. Наприклад, Андрій Шаповалов, виконувач обов’язків керівника Центру протидії дезінформації при РНБО, прямо називає «Рьодан» «російською інформаційно-психологічною операцією з рекрутингу українських дітей для участі у протиправних діях». Він же наводить цікаві дані: велика частина контенту з україномовних тікток-акаунтів веде у шахрайські групи, де підліткам обіцяють «фінансову допомогу» чи «безкоштовне підключення до Старлінка» в обмін на підписки на конкретні телеграм-канали чи надання персональних даних. Тобто це звичайні шахрайські схеми або спосіб накрутити кількість підписників у телеграмі.
Медіаексперт, виконавчий директор громадської організації «Інститут постінформаційного суспільства» Дмитро Золотухін, навпаки, не бачить впливу кремля в цій історії, хоча вважає, що спецслужби можуть її використати у своїх цілях Крім того пан Золотухін зазначає, що причинами такого хайпу на темі могли стати: 1) великі гроші; або 2) влучання в очікування цільової аудиторії (12–18 років). До того ж, у себе у фейсбуку він припустив, що поява груп «Рьодану» могла бути частиною рекламної кампанії гри Atomic Heart у росії — а далі все «вийшло з-під контролю».
Як відреагували ЗМІ та поліція? 25 та 26 лютого з’явилися повідомлення про більш ніж 40 випадків в Україні, коли підлітки намагалися влаштувати такі «зустрічі» у торговельних центрах різних міст (наймасовіша — в Харкові, де затримали понад 230 людей, із яких лише 30 були повнолітніми). Представники поліції одразу ж назвали ці флешмоби (оскільки до реальних бійок діло не дійшло) справою рук російських спецслужб. Хоча були й ті, хто ставив під сумнів такі заяви, — серед них радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко, який зазначив: «…Технологія “синього кита” була відпрацьована. Зараз є спроби все це реанімувати та масштабувати, повторюся: на мою думку, ще 2-3 дні тому ніякої організованої розгалуженої групи не існувало. А відтак, за 2-3 дні вона не може стати супермасовою», — написав Денисенко 1 березня.
Ба більше, поліція швидко заблокувала щонайменше 30 каналів, які поширювали інформацію про місця та час бійок, — і постійно повідомляла про затримання адміністраторів цих каналів. Зазвичай це діти 13–15 років, які використовують «Рьодан» для розкрутки своїх каналів.
Проте про ефективність роботи українських ЗМІ у цій ситуації складно говорити. Майже одночасно вони почали писати в заголовках про «масові бійки» у різних містах України (хоча, повторимо, бійок не відбулося, немає інформації про постраждалих), писати про «ПВК “Рьодан”» — наче це справді приватна військова компанія, а не вигадана назва для фанатів аніме, та всіляко залякувати українців/-ок.
Зараз складно порахувати, наскільки медіа реально збільшили аудиторію цих груп, телеграм-каналів (є припущення, що в 10–100 разів) і наскільки реально вплинули на бажання конкретних підлітків із кимось побитися. Але можна сказати, що українські ЗМІ допомогли поширенню моральної паніки в українському суспільстві й замість перевірити факти — просто транслювали в перекладі публікації російських ЗМІ. Тепер вони звітують (із посиланням на заяви поліції), що «активність руху йде на спад», і «Росія не досягла своєї мети» в Україні, хоча конкретної мети так ніхто і не знає.
Проте, скоріш за все, «Рьодан» скоро зникне з українських новин так само, як і «сині кити». А от детальніше про те, чого нас навчила ця ситуація, можна почитати у матеріалі від СВІДОМІ.