ВИПУСКНИКИ КАМ’ЯНОЯРУЗЬКОГО ЛІЦЕЮ,
ЯКІ ЗАГИНУЛИ, ЗАХИЩАЮЧИ УКРАЇНУ
 |
Болховітін Олексій Віталійович народився 2 січня 1996 року. У 2012 році здобув базову загальну середню освіту у Кам’яноярузькому навчально-виховному комплексі (наразі Комунальний заклад “Кам’яноярузький ліцей” Чугуївської міської ради Харківської області). Після навчання у школі Олесій вступив до Чугуївського професійного аграрного ліцею, де здобув спеціальність “Тракторист. Машиніст ескаватора одноковшового. Машиніст бульдозера. Водій”. Перед війною працював закордоном та після повномасштабного вторгнення одразу повернувся до України у смт. Коломак Харківської області для захисту своєї родини та Батьківщини, адже мріяв щоб його діти жили під мирним українським небом. Службу у лавах Збройних Сил України проходив у військовій частині А7378 стрілком 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти. 07 липня 2023 року під час мінометного, кулеметного та снайперського обстрілів поблизу селища Хромове, що на Донеччині, обірвалося життя Олексія Віталійовича. Поховали героя 4 листопада 2023 року у смт.Коломак Харківської області. Олексій був люблячим чоловіком та батьком, надійною опорою для своєї родини, заради яких він був готовий на все. Друзі згадують його, як доброго, щирого, веселого, завжди готовим прийти на допомогу друга, котрий дуже любив життя та мав багато планів. У Олексія залишилась дружина, син та донька. |
 |
Гризлов Андрій Миколайович народився 9 лютого 1991 року у селі Кам’яна Яруга Чугуївського району Харківської області. У 2009 році здобув повну загальну середню освіту у Кам’яноярузькій загальноосвітній школі І-ІІІ ст. (наразі Комунальний заклад “Кам’яноярузький ліцей” Чугуївської міської ради Харківської області). Продовжив навчання Андрій у Чугуївському професійному аграрному ліцеї, де здобув професію водія. Після – відслужив строкову службу в армії. Працював на Харківському плитковому заводі. У 2022 році через ворожі обстріли чоловік разом із родиною переїхав до села Чемужівка Зміївської міської громади Харківської області. Андрія призвали по мобілізації на захист країни у березні 2024 року. Служив старшим стрільцем 6-ї парашутно-десантної роти, 2-го парашутно-десантного батальйону. На жаль, через місяць, 21 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Тоненьке, Покровського району, Донецької області обірвалося життя героя. Поховали Андрія 26 квітня 2024 року у селі Чемужівка Зміївської міської громади Харківської області. Він був турботливим сином, люблячим чоловіком і батьком, вірним товаришем, доброю, відкритою людиною. |
 |
Шишов Олександр Юрійович, народжений 8 серпня 1994 року в Харкові, з дитинства виявляв життєрадісність та енергійність. У віці п’яти років він переїхав із родиною до села Кам’яна Яруга, де розпочав навчання в місцевій загальноосвітній школі у 2001 році. Змалечку Сашко був активною дитиною та особливо любив футбол, беручи участь у різних змаганнях і підтримуючи спортивний дух у своїй команді.
Після 9 класу він продовжив навчання в загальноосвітній школі №104 міста Харкова. Після завершення школи Олександр працював на будівництві, прагнучи забезпечити свою сім’ю. У 2013 році в нього народився син Максим, якого він дуже любив і мріяв виховати гідною людиною. 7 серпня 2023 року Олександр Шишов добровільно став на захист України, відчуваючи свій обов’язок у найважчі для країни часи. Він вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, де служив мінометником. Боронив українську землю на Запорізькому та донецькому напрямках, проявляючи мужність і професіоналізм. Сашко був не лише вправним мінометником, а й чудовим товаришем, який більше піклувався про безпеку побратимів, ніж про власну. Його доброта та щирість назавжди залишаться у пам’яті тих, хто мав честь служити з ним. Він неодноразово доводив свою відданість і хоробрість, ставши прикладом для інших військових. 20 вересня 2024 року Олександр Шишов загинув під час виконання бойового завдання. Він потрапив під обстріл ворожого снаряда в Курській області, у селі Черкаське Порічне, Суджанського району. Його смерть стала важкою втратою для рідних та друзів. Олександр Шишов залишиться в пам’яті як справжній герой, який віддав життя заради майбутнього України та своєї родини. |